Співбесіда – це невеличкий іспит, на якому перевіряються Ваші фахові, ділові та психологічні якості, а також Ваші здібності та потенціал. Він може проходити як під час телефонної розмови, так і при особистій зустрічі з представниками підрозділу персоналу.
До кожного іспиту потрібно готуватися і до співбесіди також. Перший етап підготовки до співбесіди – це написання резюме. У ньому потрібно висвітлити перш за все ту інформацію (знання, навички, ділові якості), яка важлива для потенційного роботодавця. Тому попередньо спробуйте з’ясувати напрямки діяльності підприємства, корпоративні правила, кваліфікаційні характеристики посади, яку Ви хочете отримати. Дізнайтеся, чи існує на підприємстві розроблена аплікаційна форма. Якщо так, то її потрібно обов’язково заповнити і відправити за адресою підрозділу персоналу.
Інформацію про підприємство та особливості процедури набору персоналу можна отримати, переглянувши веб-сторінку компанії (підприємства). Не полінуйтеся зробити це.
Дізнайтеся про прийняту форму одягу в компанії. Ніколи не варто виглядати білою вороною. Якщо усі одягнуті в джинси, а Ви прийдете у смокінгу і навпаки, – це буде некоректним.
Проаналізуйте свій досвід і заготуйте життєві приклади, які підтверджують Ваші знання та ділові якості, зокрема відповідальність, активність, здатність працювати в команді, організаційні здібності тощо.
Перелік питань (принаймні частину з них), на які необхідно попередньо підготувати відповіді, Ви можете знайти в аплікаційних формах компаній. Ви їх зможете знайти і в Інтернеті. Звертайте увагу не тільки на аплікаційну форму тієї компанії (підприємства), у якій Ви хочете отримати роботу, але й на ряд інших. Це розширить Ваш світогляд. У цілому процедура відбору дуже подібна.
Часто у міжнародних компаніях проводять тестування претендентів щодо рівня IQ та участь у командних іграх. Консультації з цього приводу Ви можете отримати у відділі працевлаштування.
Добре психологічно налаштуйтесь на проходження співбесіди. Бойовий дух стане Вам у нагоді.
Причини безробіття молоді.
Стан ринку праці України впродовж останніх років суттєво змінився. Суттєво зріс обсяг сфери послуг. Розпочалися інвестиції у ті галузі промисловості, які зазнали занепаду. Це, зокрема, будівництво, інтенсивне сільське господарство, харчове та переробне виробництво і, що найбільш відрадно, у пов’язані з сучасними технологіями радіоелектроніку та комп’ютерну техніку.
За рахунок частих змін стратегії розвитку держави, скорочення наборів на цілий ряд спеціальностей, особливо технічних, розвитку власного бізнесу, трудової еміграції, демографічної кризи ми стоїмо на порозі гострої нестачі кваліфікованих фахівців певних спеціальностей, особливо тих, які потребують конкретних знань, навичок й умінь.
Частина випускників опиняються сам на сам з випробуваннями самостійного життя і часто дуже нелегко знаходять себе у його суворій дійсності. Чому ж?
Тому, що ніколи не шукали роботи.
Тому, що мають дуже аморфне поняття про ринок праці.
Тому, що чекають, коли роботу знайдуть для них батьки, родичі або знайомі.
Тому, що чекають поки їх будуть шукати, нікому не пропонуючи себе.
Тому, що шукають не роботу, а посередника, який за „винагороду” допоможе їм з працевлаштуванням.
Тому, що шукають роботу тільки у вузькому проміжку своєї спеціальності чи спеціалізації, не звертають уваги на споріднені галузі, де також можуть бути потрібні їх знання і вміння.
Тому, що хочуть отримати роботу з високими заробітками і, водночас, з малими вимогами до власної кваліфікації.
Тому, що хочуть отримати роботу не більше, ніж за 100 метрів від свого дому.
Тому, що не хочуть зрозуміти, що перша робота дає такий необхідний досвід і без першої сходинки не буває наступних.
Тому, що не хочуть тверезо оцінити себе, адекватно зіставити вимоги, вигоди і недоліки вакансії із своїми знаннями, здібностями, навичками і досвідом.
Тому, що при першій невдачі опускають руки і не йдуть вперто і наполегливо до поставленої мети.
Тому що не знають і лінуються проаналізувати свої нахили, досягнення, переваги і не хочуть розвивати їх.
Тому, що не хочуть осмислити свої недоліки і позбутися їх.
Тому, що не вміють подати себе і не хочуть цьому вчитися.
Тому, що не хочуть повірити в себе і працювати над собою.
Тому, що не хочуть зробити ошатним і привабливим своє резюме, висвітлити в ньому саме ту інформацію, яка важлива для роботодавця.
Тому, що неправильно визначилися з вибором свого майбутнього фаху, який їм не подобається і не підходить психологічно.
Тому, що не ставились належно до навчання і не отримали фахових знань та навичок необхідного рівня – здобули не освіту, а диплом.
Тому, що належно не використали можливості адаптації на виробництві під час проходження практики.
Тому, що беруться за пошуки роботи тільки після завершення навчання, а не заздалегідь.
Тому, що самі не знають, чого хочуть.
Якщо ви не маєте роботи, то попробуйте проаналізувати і зрозуміти чому. Наведені причини повинні вам допомогти у цьому. Ліквідувавши причини, ви позбудетеся і наслідків!
